ВідеоОгляд Metro: Last Light

Побачивши світло у кінці тунелю, переконайтесь, що воно рухається не у вашому напрямку…
(с) Фольклор

MetroLastLight

Постапокаліптичне метро – місце, де люди бачать сонце тільки на картинках, де розкинувся світ нової цивілізації, та почалася нова епоха у недовгому житті людської раси; де розбиті поїзди навіки застрягли на знеструмлених рейках, а їхні пасажири облаштовують нові підземні поселення, аби забезпечити власне існування.

0_57eab_7e4f7b22_orig

Last Light – продовження оригінальної гри Metro 2033, студії-світила украЇнського ігробуду – 4A Games, сценарій якої є плодом кропіткої праці Дмитра Глуховського – автора оригінальної книги Metro 2033. Ідею використати книгу Metro 2034 в якості основи для сюжету було відкинуто, оскільки вона побудована в основному на спогадах головних героїв, а вмістити їх у гру таким чином, щоб вона не втратила жанрову приналежність до “шутера” виявилось доволі складним завданням. Сценарій, діалоги персонажів, ігрові ситуації та багато іншого було заново написано самим Дмитром. Це в свою чергу посприяло тому, що атмосфера нового метро зберегла свою автентичність та неповторність, а подекуди ігрові ситуації стали значно насичинішими та яскравішими.

38cf60d49ecb00447f26af15f50f51f7

Нові монстри, нова зброя, нові станції, нові знайомства. Сумувати не буде часу.

Тепер про сюжет. За правильну кінцівку обрали “поганий” розвиток подій. Ядерним ударом по району станції Ботанічний Сад було знищено лігво чорних. Не варто панікувати, адже з Африкою все гаразд. Чорні – найстрашніша загроза жителів метро, що на відміну від звичайних та чисЕльних мутованих монстрів впливають на людей не фізично, а ментально. Після ядерного бомбардування серед живих залишився тільки один – той, кому пощастило у ту хвилину опинитися не вдома. Тепер, здавалось, коли чорні з величезної загрози для життя перетворилися на купку попелу, метрополітен може дихати спокійно. Але ні, існує ще страшніший ворог. І це, як не дивно, сама людина.

130528m09

Відтепер база Спарти – не пара халупок із дірявим дахом. В їх розпорядженні ціла підземна база Д6 – саме та, з якої проводився запуск ракет в кінці першої частини гри. Артем, будучи спартанцем, членом угрупування, що всіма силами намагається запобігти громадянській війні у метро, мучить себе думками про те, чи правильно він вчинив, наводячи ракети на лігво нового біологічного виду.

Одного дня ці роздуми порушить Хан, який навідавшись до Артема в гості, дасть йому можливість розібратись в усьому, і можливо навіть усе виправити та почати спочатку.

737985_560659007295902_251890974_o

Аби повністю зрозуміти сюжет та отримати від проходження максимальне задоволення, потрібно підняти складність гри на максимум, щоб не було спокуси пробігтися та перестріляти усе навколо. Найкращий спосіб зрозуміти гру – ходити тихо та уважно слухати діалоги оточуючих NPС. Ось проходячи повз патруль ми слухаємо діалог двох вояк, які спілкуються про те, що хтось напартачив на службі. Діалоги та цікаві сценки викликають посмішку і підсвідому похвалу розробників за оригінальні моменти. Ось проходимо ще кілька десятків метрів і бачимо, як на цього ж вояку уже доносять начальству. Починаємо розуміти, що ситуація не така уже й проста. Ще згодом розумієш, що це була диверсія, а невідомий солдат зрадник. Виникає відчуття, що сам гравець бере участь у житті простих солдат, спілкуєтсья з ними, отримує якусь інформацію, а вміле оперуванян цими фактами у подальшому розвитку сюжету лише підсилює інтерес гравця. Відчувається, що за сценарій гри відповідала людина, яка до ігор відношення як такого немає, тому писала інтрективну книгу чи сценарій віртуальної вистави. На кінцевий результат нарікати не приходиться.
Зав’язка сюжету крутиться навколо молодого Чорного – єдиного представника своєї раси, якому вдалося пережити бомбардування. Артемові наказують знищити останнього чорного, однак не так склалось, як бажалось. Події навколо закручуються в стрімку спіраль, яка скручується до останніх кадрів гри. Здається, що нас тягнуть за руку до титрів, однак в будь-який момент ми владні зупинитися напівдороги та оглянути усі локації, дослідивши кожен темний закуток тунелів.

1363940281

Стелсу у грі буде багато, а для того, щоб він адекватно вписувався у темп гри, кияни вирішили піти запасною колією і вивели локомотив АІ на новий рівень. Не буде моментів, де не можна пройти далі доти, доки серце останнього ворога не перестане битися. Тепер наші вороги вже не купка імбіцилів з пукавками, а цілісне бойове угрупування. Вони майже добросовісно патрулюють доручену їм немаленьку територію, даючи нам простір для маневрів, а також можливість проходження кількома способами. До того ж, їхній освітній рівень помітно підвищився – відтепер вони розмовляють доволі осмислено, самі не бажаючи того, підказуючи нам місцезнаходження сховищ зі зброєю, безпечні шляхи та ще купу різноманітної інфи, що тільки додає атмосфери постапокаліптичному світу. Локації теж зазнали дизайнерських змін – вони не просто яскравіші та насиченіші, а й несуть в собі геймплейні елементи. Так наприклад окрім різних обхідних шляхів чи не найголовнішу роль грає освітлення: ліхтарі, лампи, електрощитки та рубильники. Вся родзинка локацій полягає в тому, що вони достатньо добре освітлені, і ворогам не доведеться проявляти чудеса орлиного зору аби вас помітити. Достатньо лише дістатися до джерела світла та усінути його – і для нас відкривається невеличка територія, де можна розібратись з ворогом без тривоги, або просто залишити бідолаху в спокої, тихцем обійшовши його, ховаючись у темряві найближчих ящиків.

fce66124-fad6-4270-ac85-c021679d453f

Після відключення світла вороги не будуть роздумувати на тему проблем з електропроводкою у сучасному суспільстві і почнуть щось підозрювати. На жаль, обійти ворогів у темряві доволі просто. Інколи з вимкненим світлом під носом у ворожих солдатів можна хоч гопака вимахувати.

Присутня можливість і виманювати ворогів з насиджених гніздечок, проте Артем не бородатий Сем Фішер, тому транспортувати трупи в темну місцину він не зможе, тож нам з окайфейсом і математичною точністю доведеться прораховувати, де засне навічно той чи інший ворожий солдат. І засне так, щоб не псувати розштурхані нерви його колег. В іншому випадку вас очікуює синя лампочка на чудо-годиннику і матюкливі крики про “шпійонів”. А якщо вам поталанить заховатися за сусіднью діжкою з-під осетрини, то не поспішайте радіти, адже солдати будуть раз за разом патрулювати місцину, не відключаючи тривогу. Надлишок активності у вашому регіоні можна зменшити тотальною зачисткою або ж поспішною еміграцією у тунелі.

Metro Last Light 1

Кастомізація в грі так само милує око – поставити на автомат, що припав вам до вподоби, глушачок або приціл можна на найближчій станції. Тепер асортимент як зброї, так і модулів для неї трохи розширили, то ж вибирати з двох з половиною автоматів не доведется. Більше того, кожна зброя має свої особливості і відчувається гравцем по-різному. Спробувавши “на ділі” сайгу, уже не хочеться виходити на поверхню проти швидких собакоподібних монстрів із скорострільним але не надто потужним автоматом калашникова. Роль протигазів та фільтрів суттєво зросла, адже більшу частину гри ми будемо проводити саме на суворій поверхні, флора і фауна на якій, порівняно з оригіналом, значно збільшила свій асортимент.

Metro Last Light 3

Шутерна складова теж по-своєму особлива. Перед гравцем постає вибір – використати армійські патрони, котрі у всесвіті метро слугують валютою, аби значно спростити собі життя, але потім не мати змоги придбати чергове оновлення, або ж використати для … [відео, де Артем бухає або в стрип клубі]. Можна і ощадливо економити потужні набої та пербиватись саморобними кульками, щоразу наражаючи себе на небезпечку. Що цікаво, в шутерну складову цікавіше грати на вищих рівнях складності, адже тоді не лише головний герой отримує більше пошкоджень але й його вороги. За таких умов ведеться напружена прицільна баротьба, де один влучний постріл може вирішити долю усього поєдинку. Інколи крім цих умов слід уважно слідкувати за повітрям, яке залишилось в фільтрі, аби змінювати його не прийшлося посередині бою. Проте відбиваючись від десятка монстрів остнанніми кулями у магазині, при цьому намагаючись замінити розбитий протигаз, можна добре понервувати, що безумовно є великим плюсом.

metro_last_light

Як і сюжет – геймплей різноманітний, і може запропонувати грацю доволі багато цікавих ситуацій та несподіваних моментів. У Вас ще довго не виходитимуть з голови моменти очікування човна для переправи у “венецію”, несподівана зустріч на “червоній площі” та багато інших. Чи ненайважливішим позитивним аспектом у грі є враження, які залишаються після проходження. Інколи пройшовши доволі цікаву гру задумуєшся, а що ж класного у ній було, і на думку приходять лише декілька моменті. Поставивши собі таке ж запитання після проходження Last Light розумієш, що з таких моментів складається чи не вся гра.

metro_last_light_3

Жителі станцій – тепер не просто шматки віртуального мяса, що мугикають собі під ніс “інвейдерс маст дай”, а справді частина метро, що намагається вижити у складний час. Вони постійно чимось зайняті. Поселенці не відчувають недостачі у справжніх людський емоціях, саме тому на кожній, хай навіть невеликій станції, серед океану тунелів, 24/7 гамірно та весело. Мирні локації сповнені ще більшої кількості деталей, ніж раніше, і мимохідь з’являється бажання досліджувати кожен квадратний метр цієї гри.

Metro-_Last_Light_Metro_2033-_Luch_nadejdy_2013_[Ru_Multi]_1.0.0.1_RePack_R.G._Games_[Limited_Edition]_1368625144-693902

Протягом проходження нас закинуть у різні місця, а на шляху зустрінуться численні фракції, серед яких:

Червоні – найсильніша та найбільша фракція метро, що має при собі гори зброї. З їхнім арсеналом, при бажанні, можна запросто завоювати все метро, тільки от організація бажає кращого. Та завдяки відповідальному патріоту Корбуту у Метро почнеться громадянська війна.

Фашисти, 4-ий рейх, фракція, що понад усе прагне зробити білий рай. У їхній склад входять тільки жорстокі, радикальні і безпощадні солдати, без крихти співчуття та моралі. З ними краще не зустрічатися сам на сам у темному тунелі.

metro_last_light_screenshot_23fc5259

Ганза – фракція капіталістів. Ресурсів та хитрощів багато, а бажання працювати не вистачає. От і доводиться поступатися місцем під радіоактивним та небезпечним для життя сонцем двом вищезгаданим угруповуванням. “Амбіції – це ще далеко не все” – слова, що характерезують Ганзу.

Бандити – гопота нового покоління, що у 90% випадках чомусь розмовляє голосом Григорія Германа, у арсеналі мають крихітний запас мізків, купу понтів та трохи словникового запасу, що, у своїй більшості, складається з “фєні”. Єдине, що їм вдається на славу – так це мародерство, знущання над мирними жителями та п’яні гулянки. Тєрпіл, в яких можна віджимати мобільниі телефони у метро нема. Як і самих мобільних телефонів, звісно.

metro_last_light_screenshot_ba4eba0d

Озвучка стала кращою лише в деяких моментах, хоч загалом залишилася на тому ж рівні. Гру з величезною кількістю людей озвучує зо два десятки акторів, а 70% ролей знову Григорій Герман. Що все ж таки збільшили – так це кількість видів обличь у грі. Якщо в оригіналі все обходилося десятком фейсів, куди задля маскування наліпили окулярів, козиних борідок та інших маскувальних ефектів, то тут просто широченний асортимент деталізованих на совість NPS. Також у кожного з них своя маленька історія, своє життя, що занурює у ігровий процес та змушує повірити у нього та перейматись цими корокими ігровими сценками.

metro_ll_review4

Картинка у грі просто чудова. Оптимізація шкутильгає лише в деяких індивідуальних випадках. Щоб пограти у нове метро не знадобиться надпотужна машина, однак маючи непоганий комп’ютер можна повністю насолодитись апокаліптичними пейзажами. DirectX 11 підтримується не експериментально, а на совість.

metro2

Висновок:
Продовження легендарної Метро 2033 вийшло навіть кращим, ніж цього чекали фанати серії. Розробники з 4а Games відповідально підійшли до розробки, тому можна з впевненістю сказати, що майже всі проблеми першої частини гри було виправлено у другій. Цікавий сюжет, багато екшну, живі та харизматичні персонажі, яскравий та одночасно похмурий світ постапокаліптики занурює в свою атмосферу одразу і без зайвих питань.
Мінусом у грі можна вважати занадто стрімкий перебіг подій, коли здається, що гравця кліщами тягнуть до фінішної лінії. Однак прискорений темп зовсім не впливає на геймплей, тому гра однозначна варта вашої уваги.

Андрій Коваль
Андрій Коваль Співзасновник проекту, новинар, монтажер, оптиміст, майстер на всі руки, автор суперхіта "Ліниве Теля"
Коментарі
  • VVENOM
    VVENOM • 18.06.2013 15:18

    Дьякую за класний оглядь, особливо момент с метанням ножів дуже порадував)))

  • RoN
    RoN • 18.06.2013 16:42

    Спойлери є? Бо ще не грав

    • zimiole • 18.06.2013 16:51

      все що тут дали по сюжету, дізнаєшся в перші 5-10 хв гри

  • TrezZ • 19.06.2013 16:45

    Чудова гра. Особливо бере гордість що це українці такий шедевр зробили.

  • mirch • 19.06.2013 20:07

    vgchartz.com говорить про 420 000 проданих копій.
    непогано.

  • […] Faction Pack “розширить всесвіт гри”, завдяки новій історії для одиночної кампанії. Також в гру повернуться бібліотекарі з оригінального Metro 2033. Дане DLC буде доступно на PC, PlayStation 3 і Xbox 360. Огляд гри дивіться тут. […]