Unravel

Коли заходиш в Unravel – відразу ж помічаєш, що дана гра щільно огортає тебе теплом і затишком, немов вовняний плед. Тут кожен рівень – це звичайне для людини місце: фабрика, гараж або задній двір. Але всі вони показані нестандартним шляхом, а саме через сприйняття їх маленькою істотою, яка не знайома ні з повадками людей, ні з навколишнім світом. Unravel з перших хвилин змушує цікавитися всім, що відбувається навколо. Ти відчуваєш, що все таке велике, незрозуміле і дуже цікаве.

1031469_screenhi_930x524_en_US_04

Грати нам доведеться за миле вовняне кошеня на ім’я Ярні, яке незграбно смикає важіль в автомобілі, опускає сидіння і намагається дуже приязно привітатися з барвистим метеликом. Доклавши певних зусиль, наш головний герой збиває з гілки кілька яблук для того, щоб зробити собі імпровізований місток, а потім робить ще низку милих речей, від яких стає до того тепло на душі, що хочеться закутатися веселкою і побажати всім миру в усьому світі. Або хоча б чаю з печивом.

Як вже говорилося раніше – Ярні зв’язаний з пряжі. І саме ця пряжа стане нашим основним ресурсом для проходження рівнів. За кошеням тягнеться ниточка, яка має властивість закінчуватися. І для того, щоб не померти, йому постійно доводиться її збирати і розпускати заново. У небезпечні ігри зі смертю грає наш Ярні.

Але шлях, яким ви йдете, вільний для імпровізації: можна зв’язати ниткою дві точки і вийде міст, а можна зачепиться за якийсь виступ і перестрибнути через яму ніби на ласо. Варіацій багато. У такі моменти мимоволі згадується Людина-Павук. Тут тобі і польоти на павутині, і червоний колір персонажа.

Втім, дуже блиснути оригінальністю не вийде, адже якщо ви звернете з наміченого шляху, то нитка закінчиться практично за два кроки від контрольної точки. І нашому бідоласі Ярні доведеться плентатися назад, збираючи з різних гачків свої нитки-кишки і шукати новий шлях, щоб все ж дістатися до заповітної точки збереження.

Unravel_20160211234553

Як би це не було прикро, але Unravel практично не змінюється аж фінальних титрів. Всі можливості головного героя нам показують ще на самому початку, а далі вам просто потрібно буде вирішувати завдання, які майже нічим не відрізняються одне від одного. І так до десяти годин. В кінці кожної локації чекає якась головоломка, яка буде лише трішки складніша за інші. Нагороджувати за її рішення нас будуть черговою в’язаною нашивкою, яка явно щось значить для Ярні.

В ході всього проходження Unravel намагається заховати від гравця одноманітний ігровий процес, відволікаючи від нього приємним графічним і звуковим супроводом. І повівшись на все це, в якийсь момент починаєш говорити сам собі: та не нудна ця гра! Просто я трохи розслабився.

З одного боку – так воно і є. Більшу частину гри Unravel і справді заспокійливо впливає на гравця. Проект розслабляє, розповідаючи наївну історію про сімейні цінності, спогади з дитинства і про те, яка ж швидкоплинна штука час. Не виключено, що в якийсь момент ви навіть випадете з простору і вам захочеться чогось дитячого, світлого.

Останнім часом ігри часто стали волати до подібних людських почуттів. Але, як би не здавалася з боку, Unravel не намагається тиснути на жалість, вибиваючи з вас сльозу. Вона просто йде своїм шляхом, додаючи все, що потрібно, і ви вже й самі не помічаєте, як мало не плачете.

unravel-screenshot-coldwood


Але якщо ж ви подивитеся глибше, наприклад, в усе той же ігровий процес, то починаєте потихеньку розчаровуватися. Нові загадки нічим не відрізняються від своїх попередниць і десь на середині гри вирішуються вже чисто по завченій схемі. А іноді буває і таке, що рушій гри починає просідати, і потрібні для подальшого проходження предмети просто беруть і застряють в текстурах. І тоді ви вже відчуваєте щиру злість. А це зовсім не та емоція, яку повинна викликати Unravel.

У своїй сутності гра нагадує Limbo: вона так само робить ставки на ідею, особливу естетику, оригінальність і особливу фізику поведінки головного героя. Але коли в Limbo перепроходження тих чи інших ділянок рівня після смерті виглядало нормальним, адже гра то про морок і безвихідність, то в світлій Unravel подібні казуси лише засмучують.

maxresdefault


Як би не сумно це звучало, але Unravel — це гра, яка полетить з вашої пам’яті через якийсь час. Це один з тих проектів, про які можна сказати: Так, я її пройшов. Так, було трохи приємно. І на цьому все. Сюжет гри не такий вже і глибокий, щоб уп’ястися в душу, хоч атмосферність у гри і присутня. Ще кілька цвяхів у труну забивають однотипні завдання і нудний ігровий процес, який ще на самому початку показує нам всі свої фішки.

Радити дану гру можна лише тим, хто тут і зараз хоче отримати немаленький заряд краси, доброти і позитиву. З цим гра справляється на відмінно.


Переваги: гарний візуальний стиль, відмінний звуковий супровід, милий головний герой, в грі пропагуються світлі ідеї.

Недоліки: однотипний геймплей, проходити всі рівні потрібно лише стандартними шляхами, постійно повторювані загадки.


Євгеній Руденко
Євгеній Руденко Просто геймер. :)
Коментарі