OpenHistory [Warcraft] Частина 6

maxresdefault

OpenHistory [Warcraft] Частина 1 – Orcs & Humans

OpenHistory [Warcraft] Частина 2 – Tides of Darkness

OpenHistory [Warcraft] Частина 3 – Beyond the Dark Portal

OpenHistory [Warcraft] Частина 4 – Lord of the Clans

OpenHistory [Warcraft] Частина 5 – The Fall of Lordaeron

Поки Палаючий Легіон сіяв у Північних Королівствах хаос і руйнування, молодий вождь орків Тралл вів свою Орду назустріч долі, у древні землі Калімдору. Однак, не діставшись пункту призначення, кораблі орків потрапили в шторм, унаслідок чого їх розкидало по островах поблизу берегів Калімдору. Тралл зі своїми воїнами опинився на острові, де проживало плем’я тролів Чорного Списа під керівництвом вождя Сен’Джина.

300px-voljin_the_judgmentНа відміну від племен тролів, які населяли Східні Королівства, тролі Чорного Списа виявилися більш доброзичливими і налагодили контакт із Траллом та його орками. Тролі потерпали від постійних нападів мурлоків, які були хоч і не дуже вправними воїнами, однак переважали кількістю, чим дуже дошкуляли тролям. Тралл вирішив допомогти своїм новим друзям і разом з орками й тролями вирізав більшу частину мурлоків. Проте в битві Сен’Джина смертельно поранили, і перед смертю він наказав своєму народу та сину Вол’Джину йти далі за Траллом, оскільки на острові відбулося виверження вулкану, і залишатись там було неможливо. Відремонтувавши кораблі, Орда вирушила на Калімдор.

cairne_bloodhoof_tcgДіставшись берегів незнайомого материка, Тралл перш за все вирушив на пошуки Громмаша, а знайшов ще одного вірного союзника. Вождь орків став свідком бою між кентаврами і тауренами, й на відміну від тауренів та тролів, кентаври не були мирно налаштовані щодо орків, тому питання, кому саме допомогти у цій битві, відпало саме собою. Тралл познайомився з лідером тауренів – Керном Бладхуфом, який розповів йому про одвічне протистояння з кентаврами, які, як мурлоки з трольских островів, переважали їх кількістю. Кентаври розлякали усю живність на безкраїх просторах степів Калімдора, тому Керн вирішив, що з нього достатньо війни, і він вестиме свій народ в землі Мулгору, де вони зможуть жити в мирі й злагоді. Тралл допоміг тауренам безпечно дістатись до нової домівки, після чого Керн повідомив Траллу про Оракула, що живе на півночі біля підніжжя гори Хіджал. Тралл зрозумів, що пророк, який направив його сюди, і Оракул, про якого розповідав Керн, – одна і та ж особа, тому одразу вирушив на північ.

Невдовзі Тралл натрапив на загін Громмаша, який знайшов людей, що прибули з Лордерону. Хоч людям і оркам не було що ділити на землях Калімдору, однаково зав’язалася бійка, з якої орки вийшли переможцями. Між Траллом і Громмашем виникла суперечка, оскільки вождь орків не хотів зайвих конфліктів з людьми. Урешті-решт Тралл відправив Громмаша в Ашенвальський ліс будувати табір, а сам продовжив пошуки Пророка.

grom_gloweiЯк виявилося, ліс був священний — орки вперше зустрілися з расою нічних ельфів. Можливо, якби Тралл командував будівництвом табору, все обійшлося б без жертв, однак Громмаш віддав наказ до атаки, і орки почали бій з ельфами, у якому практично отримали перемогу, однак, на свою біду, спровокували Кенаріуса — ельфійського напівбога, який контролював сили природи. Тепер вже загін Громмаша стояв на межі повного винищення. У цей час на Калімдор прибув демон Маннорох, той самий, крові якого напились орки ще до першого вторгнення в Азерот. Демон отруїв джерело своєю кров’ю, що відчули тролі з загону Громмаша, який негайно віддав наказ всім оркам напитися з нього води, щоб отримати більше сили та перемогти нічних ельфів з їхнім напівбогом. Орки напилися води, змішаної з кров’ю Маннороха. Їхня шкіра стала криваво-червоною, а сила значно зросла; зросла настільки, що орки без проблем перебили всіх ельфів і здолали Кенаріуса. Однак, після того Громмаш зі своїми воїнами знову стали підконтрольні демонам.

warcraft_samwise038cТим часом Тралл відшукав печеру, де знаходився Пророк, але на її підступах люди побудували укріплення. На допомогу Траллу прийшов Керн і порадив пробитись до входу з допомогою виверн, яких полонили гарпії. Біля входу в печери Тралл побачив людей на чолі з Джайною Праудмур, яка теж прямувала до Оракула. Відшукавши шлях до Пророка, Тралл зустрівся з Джайною, ще мить, і почалась би бійка, однак Пророк зупинив їх та пояснив, що зараз не час для старих конфліктів, оскільки всьому Азероту загрожує небезпека. Палаючий Легіон вже захопив Північні Королівства і прямує на Калімдор. Тільки об’єднавшись, можна дати відсіч демонам. Так сталася знакова подія — вперше в історії Азероту орки і люди стали пліч-о-пліч, щоб захистити свій світ.


Тралл дізнався про долю Громмаша, і Джайна вирішила допомогти своїм новим союзникам. Захопивши душу Громмаша, Джайні вдалось очистити її від демонічного впливу, після чого Громмаш нарешті прийшов до тями. Тралл і Громмаш вирішили раз і назавжди покінчити з Маннорохом, і пішли в бій. Демон хотів підкупити Громмаша безмежною силою і могутністю, однак орк виявився непідкупним, і в нерівному бою наніс Маннороху смертельний удар, після чого демон вибухнув і заразом забрав життя величного воїна – воїна, який першим випив крові демона, воїна, який віддав своє життя, щоб назавжди очистити Орду від впливу демонів. Громмаш загинув, залишивши по собі спадок, який назавжди змінить Орду.

1433468879_388786017

Тим часом нічні ельфи почали воювати не тільки з орками, але й з людьми. Втім, вони зовсім скоро зрозуміли, що основна загроза – не прибульці зі східного континенту, а Палаючий Легіон, який вкотре намагається захопити Азерот. Ельфи добре пам’ятали перше вторгнення демонів і його катастрофічні наслідки для цілої планети, тому Тіранда — жриця богині Елуни — вирішила не зволікати, а одразу пробуджувати друїдів для захисту рідного світу. Першим пробудився Малфуріон, могутній друїд, який зіграв одну з ключових ролей у першій війні з демонами, і разом з Тірандою вирушив кликати своїх побратимів. Спустившись до печер, де спали інші друїди, Тіранда знайшла в’язницю Ілідана, брата Малфуріона, який сидів в ній вже понад десять тисяч років. Не зважаючии на заборони Малфуріона, Тіранда звільнила Ілідана, оскільки той був найкращим мисливцем на демонів і міг допомогти у майбутній битві з ними.

illidanВибравшись на поверхню, Іллідан вирушив на пошуки демонів, однак дорогу йому перегородив Артас. Обмінявшись декількома ударами, вони зрозуміли, що їхній бій може тривати вічність, на що у Ілідана не було часу. Артас розповів йому про базу демонів, що знаходяться неподалік, і про артефакт Черепа Гул’Дана, який дасть Ілідану сил, щоб перемогти Тікондруса — ще одного з тюремників Нер’Зула. Іллідан, як і Громмаш, завжди бажав могутності, тому одразу кинувся на пошуки черепа. Артас не збрехав, і артефакт дійсно дав Ілідану сили, однак його самого перетворив на демона – проте це найменше, що хвилювало мисливця, який одразу ж кинувся на позиції своїх ворогів та з легкістю здолав їх усіх, включно з Тікондрусом. Після бою Іллідан зустрівся зі своїм братом і Тірандою. Малфуріон не зміг прийняти нової форми Ілідана, назвав його зрадником та вигнав із земель ельфів.

archimonde_-_call_of_the_legionНевдовзі по тому до Малфуріона уві сні  прийшов Пророк і попросив про зустріч. Друїд знайшов Медіва, який в компанії Джайни і Тралла нарешті розкрив своє справжнє ім’я, і розповів, як він багато років тому відкрив Темний Портал та впустив орків в Азерот, за що і був вбитий тими, кого найбільше любив. Однак зараз він хоче виправити свої старі помилки і врятувати Азерот. Армія демонів йде на свій останній бій, на дерево життя Нордрасіл, щоб раз і назавжди покінчити з цим світом, і тільки об’єднані сили людей, орків, ельфів, тролів і тауренів зможуть врятувати його від неминучої загибелі.

Об’єднані сили захисників Азероту розташувалися біля підніжжя гори Хіджал і почали зводити укріплення. Армію демонів вів сам Архімонд, і люди першими прийняли на себе удар ворога, даючи змогу оркам і ельфам краще закріпититись на підступах до гори. Орди демонів проходили крізь укріплення людей, немов ніж крізь масло, і Джайні не залишалося іншого вибору, як дати наказ про відступ. Орки, які встигли звести кращі барикади, теж не змогли зупинити Архімонда. Тралл в останню мить вдарив демона блискавкою, втім, не завдав цим Архімонду жодної шкоди. Ельфи також не були спроможні зупинити наступ демонів, і перемога Легіону була близька як ніколи. Архімонд був упевнений, що тепер його ніщо не зупинить, як раптом над полем битви пролунав звук горна. Душі загиблих елфів почали літати довкола Архімонда, з Нордрасіла стався викид магічної енергії, який і знищив лідера Палаючого Легіону. Це була перемога захисників Азероту, однак здобута дуже великою ціною.

Поки Калімдор святкував перемогу над Палаючим Легіоном, у Східних Королівствах йшла війна з окремими представниками демонів і армією нежиті. Але про це – у наступній частині OpenHistory.

Віталій Забусик
Віталій Забусик @Fantom | Оглядач, блогер, хардкорний геймер, генератор ідей, невиліковний оптиміст.
Коментарі

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

  • Neleg@l
    Neleg@l • 28.10.2016 09:09

    Ну нарешті) дякую за матеріал, дуже цікаво то все читати)